-
1 страўны лісток
-
2 страўны
-
3 меню
-
4 Wache
1) Personengruppe a) Zivilbereich охра́на, охра́нники b) aufziehende Wache заступа́ющий <иду́щий на сме́ну> карау́л. die Wachen einziehen снима́ть снять часовы́х c) hist стра́жа, стра́жники3) Nautik Personengruppe ва́хта, ва́хтенные. aufziehende Wache заступа́ющая <иду́щая на сме́ну> ва́хта. die Wachen einziehen снима́ть снять ва́хту4) Einzelpers a) Zivilbereich охра́нник. weibl охра́нница b) Polizist постово́й adj c) hist стра́жник d) am Krankenbett дежу́рный. weibl сиде́лка7) Wachdienst дежу́рство. auf Wache a) zur Wache eingeteilt в карау́ле b) Wache stehend на часа́х c) Wache stehen im Zivilbereich дежу́рить, карау́лить. delim подежу́рить, покарау́лить. bei jdm./etw. Wache halten стоя́ть в карау́ле у кого́-н. чего́-н. Wache haben <halten, schieben>, auf Wache sein < stehen> стоя́ть на часа́х <в карау́ле>, нести́ карау́л <карау́льную слу́жбу>. Wache halten best. Zeit hindurch простоя́ть pf на часа́х <в карау́ле>. bei einem Kranken Wache halten дежу́рить [umg сиде́ть] у посте́ли больно́го. die ganze Nacht hindurch Wache halten bei Kranken продежу́рить pf всю ночь9) Nautik ва́хта. auf Wache на ва́хте. Wache haben <halten, schieben>, auf Wache sein < stehen> стоя́ть на ва́хте, нести́ ва́хту. Wache halten best. Zeit hindurch простоя́ть pf на ва́хте10) Raum a) Zivilbereich помеще́ние охра́ны. umg вахтёрка b) Polizei: Schilderhaus постова́я бу́дка. Revier (полице́йский) уча́сток. jdn. auf die Wache bringen приводи́ть /-вести́ <доставля́ть/-ста́вить > кого́-н. в (полице́йский) уча́сток. jdn. auffordern, mit auf die < zur> Wache zu kommen проси́ть по- кого́-н. пройти́ в (полице́йский) уча́сток -
5 warm
warm [wɔ:m]1. a1) тёплый; согре́тый, подогре́тый2) тёплый, сохраня́ющий тепло́3) горя́чий, серде́чный (о приёме, поддержке и т.п.);warm heart до́брое се́рдце
4) разгорячённый; горя́чий, стра́стный;warm with wine разгорячённый вино́м
;in warm blood сгоряча́; в сердца́х
5) раздражённый6) жив. тёплый ( о цвете — с преобладанием красного, оранжевого или жёлтого)7) охот. све́жий ( след);to follow a warm scent идти́ по горя́чему сле́ду
8) влю́бчивый9) похотли́вый10) разг. зажи́точный, бога́тый; хорошо́ устро́енный11) жа́ркий;warm countries жа́ркие стра́ны
◊warm language брань
;to make things warm for smb. досажда́ть кому́-л,; сде́лать чьё-л. положе́ние невыноси́мым
;warm corner жа́ркий уча́сток ( боя и т.п.)
;а) согре́ться;б) разгорячи́ться;в) напа́сть на след;you are getting warm! горячо́! (т. е. близко к цели — в детской игре); вы на пра́вильном пути́
2. n согрева́ние;to have a warm (по)гре́ться
;I must give the milk a warm на́до подогре́ть молоко́
◊British warm коро́ткая зи́мняя шине́ль
3. v1) гре́ть(ся), нагрева́ть(ся), согрева́ть(ся) (тж. warm up)2) разгоряча́ть(ся), воодушевля́ться, оживля́тьсяmy heart warms to him я ему́ сочу́вствую
;to warm to one's work жи́во заинтересова́ться свое́й рабо́той
;to warm to one's role входи́ть в роль
;to warm to one's subject увле́чься пробле́мой
а) разогрева́ть(ся), подогрева́ть(ся);б) воодушевля́ть(ся); разжига́ть;to warm up to smth. прояви́ть заинтересо́ванность в чём-л.
;в) спорт. размина́ть(ся)◊to warm the bench спорт. отси́живаться на скамье́ для запасны́х игроко́в; быть в резе́рве
-
6 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
7 Wache
Wáche f =, -n1. воен. карау́л; охра́на; мор. ва́хта1) стоя́ть на посту́ [на часа́х, на ва́хте]2) карау́лить, быть на стра́же2. стра́жа; охра́нник, охра́нница; карау́льный; часово́й, ва́хтенный3. дежу́рный; (ночна́я) сиде́лка4. (полице́йский) уча́сток5. см. Wachlokal -
8 tangent
tangent [ˊtændʒǝnt]1. n1) мат. каса́тельная2) мат. та́нгенс3) амер. разг. прямо́й уча́сток железнодоро́жного пути́◊to fly ( или to go) off at ( или on) a tangent внеза́пно отклони́ться ( от темы и т.п.); сорва́ться, стра́нно себя́ повести́
2. a мат. каса́тельный -
9 kanał
сущ.• дренаж• канал• путь• сток• труба• фарватер* * *♂, Р. \kanału 1. канал;\kanał żeglowny судоходный канал; \kanał odpływowy (ściekowy) сточный канал; \kanał kominowy дымоотводный канал; \kanał telewizyjny телевизионный канал;
2. тех. смотровая яма (для автомашин);3. яма для оркестра, оркестровая яма+3. fosa orkiestrowa
* * *м, Р kanału1) кана́лkanał żeglowny — судохо́дный кана́л
kanał odpływowy (ściekowy) — сто́чный кана́л
kanał kominowy — дымоотво́дный кана́л
kanał telewizyjny — телевизио́нный кана́л
2) тех. смотрова́я я́ма ( для автомашин)3) я́ма для орке́стра, оркестро́вая я́маSyn: -
10 estaca
f1) Кол., П., Экв. шпо́ра ( птиц)2) Арг., Кол., П., Ч. владе́ние руднико́м (селитряным и т.п.)3) Арг., Пар., Ур. ко́лышек, ( вбитый в землю)4) уча́сток, огоро́женный частоко́лом5) Арг. сто́йка ( повозки)6) Вен. ко́лкость, шпи́лька7) Куба; нн. ≈ пе́нис, мужской полово́й член••estaca pampa Арг., Пар., Ур. — "пампа́сская при́вязь" (среди гаучо, особый способ закапывать в землю конец верёвки, к которой привязывают лошадь)
arrancar la estaca М. — стра́стно жела́ть чего-л.
llevarse la estaca Кол. — проигрыва́ть ( в делах), остава́ться в убы́тке
ser una estaca Куба; нн. — быть о́чень серьёзным
-
11 ёмкость
holding capacity, ( холодильной камеры) volumetric capacity, capacity, condensance, ( памяти) size вчт., pot, reservoir, volume* * *ё́мкость ж.1. эл. capacitance2. ( вместимость) capacity (см. тж. вместимость)3. ( сосуд) tank, vessel, reservoir4. ( конденсатор) capacitorё́мкость … по отноше́нию к … — capacitance of … to …ё́мкость аккумуля́торной батаре́и — capacity of a storage batteryё́мкость аккумуля́торной батаре́и в ампе́р-часа́х — ampere-hour capacity of a storage batteryё́мкость аккумуля́торной батаре́и в ватт-часа́х — watt-hour capacity of a storage batteryё́мкость аккумуля́торной батаре́и, номина́льная — rating of a storage batteryё́мкость ано́да — брит. anode capacitance; амер. plate capacitanceё́мкость ано́д — като́д — anode-cathode [plate-cathode] capacitanceё́мкость ано́д — нить нака́ла — anode-filament [plate-filament] capacitanceбарье́рная ё́мкость — barrier (layer) capacitanceбу́ферная ё́мкость — buffer vesselё́мкость в режи́ме отсе́чки — cut-off capacitanceвходна́я ё́мкость — input capacitanceвыходна́я ё́мкость — output capacitanceгаранти́рованная ё́мкость хим. — guaranteed capacityё́мкость го́рной поро́ды — water-absorbing capacity of rockё́мкость грани́чного сло́я — boundary(-layer) capacitanceде́йствующая ё́мкость — effective capacitanceдинами́ческая ё́мкость — dynamic capacitanceдифференциа́льная ё́мкость — incremental capacitanceдиффузио́нная ё́мкость — diffusion (storage) capacitanceдоба́вочная ё́мкость — series capacitorзаде́йствованная ё́мкость ( телефонной станции) — equipped [fitted] capacityё́мкость запира́ющего сло́я — barrier(-layer) capacitanceё́мкость запомина́ющего устро́йства — memory [storage] capacityзаря́дная ё́мкость — charge capacityё́мкость затво́р — исто́к — gate-source capacitanceё́мкость затво́р — сток — gate-drain capacitanceзащи́тная ё́мкость — surge-protection capacitorинформацио́нная ё́мкость — information capacityё́мкость иони́та, обме́нная — bed capacityё́мкость ио́нного обме́на — ion-exchange capacityё́мкость катио́нного обме́на — cation-exchange capacityё́мкость като́да — cathode capacitanceё́мкость кату́шки индукти́вности — inter-turn capacitanceколле́кторная ё́мкость — collector capacitanceё́мкость колле́кторного перехо́да — collector (junction) capacitanceконденса́торная ё́мкость — (capacitor) capacitanceконе́чная ё́мкость тлф. — ultimate [end] capacityё́мкость коро́ткого замыка́ния, входна́я — short-circuit input capacitanceё́мкость ко́рпуса — case [package] capacitanceлогарифми́ческая ё́мкость — logarithmic capacityмеждувитко́вая ё́мкость — inter-turn capacitanceмеждуобмо́точная ё́мкость — inter-winding capacitanceмеждупа́рная ё́мкость тлф. — pair-to-pair capacitanceё́мкость ме́жду провода́ми — wire-to-wire capacitanceмеждуфа́зная ё́мкость — interphase capacityмеждуэлектро́дная ё́мкость — interelectrode capacitanceё́мкость монтажа́ — circuit [package, wire] capacitanceё́мкость на «зе́млю» — capacitance to case [to chassis earth]незаде́йствованная ё́мкость тлф. — unequipped [marginal] capacityнелине́йная ё́мкость — non-linear capacitanceё́мкость неодноро́дности ( в коаксиальной линии) — discontinuity capacitanceномина́льная ё́мкость — rated capacityё́мкость обме́на — exchange capacityобрати́мая ё́мкость — reversible capacitanceоста́точная ё́мкость — residual capacitanceё́мкость относи́тельно ко́рпуса — capacitance to case [to chassis earth]парази́тная ё́мкость — stray [spurious] capacitanceпаралле́льная ё́мкость1. ( величина) shunt capacitance2. ( конденсатор) shunt capacitorё́мкость перехо́да — junction capacitanceпо́лная ё́мкость тлф. — available capacityпроходна́я ё́мкость ( лампы) — transfer capacitanceразря́дная ё́мкость1. discharge capacity (of a storage battery)2. discharge capacitance (of a spark gap)распределё́нная ё́мкость — distributed capacitanceё́мкость рассе́яния — diffusion capacitanceё́мкость реги́стра — register length, register capacityрегули́рующая ё́мкость — control capacitorрезе́рвная ё́мкость — idle capacityё́мкость свя́зи — coupling capacitorё́мкость се́тка — ано́д — grid-anode [grid-plate] capacitanceё́мкость се́тка — като́д — grid-cathode capacitanceё́мкость се́тки — grid capacitanceсо́бственная ё́мкость — self-capacitanceсосредото́ченная ё́мкость — lumped capacitanceё́мкость ста́нции свз. — capacity of the officeё́мкость ста́нции, устано́вленная — installed capacity of the officeстати́ческая обме́нная ё́мкость — static exchange capacity (of ion-exchange resins)ё́мкость счё́тчика — counter capacityё́мкость управля́ющего электро́да — gate capacitanceчасти́чная ё́мкость — direct capacitanceчасти́чная ё́мкость на земле́ — direct capacitance to earth [ground]шунти́рующая ё́мкость — shunt capacitanceэксплуатацио́нная ё́мкость ( аккумулятора) — service capacityё́мкость электро́да — electrode capacitanceэлектростати́ческая ё́мкость — electrostatic capacitanceё́мкость эми́ттерного перехо́да — emitter(-junction) capacitanceэффекти́вная ё́мкость — effective capacitance -
12 Land
ein neu entdecktes Land вновь откры́тая страна́das Gelobte Land библ. обетова́нная земля́das Land der [meiner] Väter земля́ отцо́в, отчи́зна, ро́динаdie Länder des Sozialismus стра́ны социали́змаdas Land, darinnen [wo] Milch und Honig fließt моло́чные ре́ки, кисе́льные берега́ (страна́ ска́зочного изоби́лия), woher des Landes? отку́да путь де́ржишь [держи́те]?außer Land (es) gehen поки́нуть ро́динуaußer Landes sein находи́ться в чужо́й стране́ [на чужби́не]durchs Land reisen [gehen] путеше́ствовать по стране́Land n -(e)s, Länder и поэ́т. -e земля́ (едини́ца администрати́вного деле́ния ФРГ, А́встрии, ГДР до 1952 г.); уст. лен, во́тчинаdas Land Sachsen ист. земля́ Саксо́нияdas Land Thüringen ист. земля́ Тюри́нгияflaches [ebenes] Land равни́наLand sehen [sichten] ви́деть бе́рег (с корабля́), перен. быть бли́зким к це́лиLand in Sicht! мор. бе́рег в ви́димости!an(s) Land gehen, an(s) Land steigen, an(s) Land kommen, an(s) Land schwimmen вы́садиться, сойти́ на бе́регüber Land und Meer вокру́г све́таvom Lande abstoßen отплы́ть, отча́литьzu Wasser und zu Lande на воде́ и на су́ше; по воде́ и по су́шеLand n -(e)s, Länder и поэ́т. -e тк. sg се́льская ме́стность, село́, дере́вня (в противополо́жность го́роду), auf dem Lande в дере́вне, на селе́; за го́родом, на да́чеauf dem flachen [platten] Lande в се́льской ме́стностиaufs Land fahren [gehen, ziehen] пое́хать [перее́хать] в дере́вню [за го́род, на да́чу]in Stadt und Land в го́роде и дере́внеbekannt in Stadt und Land широко́ изве́стныйer ist [stammt] vom Lande он (ро́дом) из дере́вни, он се́льский жи́тельdie Einfalt [Unschuld] vom Land дереве́нская простота́, дереве́нщина (о де́вушке)aus aller Herren Ländern отовсю́ду, со всех концо́в земли́ins bessere Land hinübergehen эвф. пересели́ться [перейти́] в лу́чший мир, умере́тьLand haben воен. жарг. находи́ться в тылу́; перен. находи́ться в безопа́сностиich habe noch Land мне пока́ ничего́ не угрожа́етmanches Jahr ist seitdem ins Land gegangen нема́ло лет прошло́ с тех порdas kann das Land nicht kosten не так уж э́то до́рого сто́итandere Länder, andere Sitten посл. что го́род, то но́ров, что дере́вня, то обы́чайmit dem Hute in der Hand kommt man durch das ganze Land посл. покло́нишься - впере́д пригоди́тся -
13 Wache
Wache f =, -n воен. карау́л; охра́на; мор. ва́хтаdie Wache ablösen сменя́ть карау́лWache haben [halten] нести́ карау́льную слу́жбу; мор. нести́ ва́хтуWache schieben воен. жарг. стоя́ть на часа́х [на ва́хте]auf Wache в карау́ле; мор. на ва́хтеauf Wache ziehen, die Wache beziehen заступа́ть в карау́л; мор. заступа́ть на ва́хтуvon der Wache abziehen сменя́ться с карау́лаWache f =, -n постово́й, часово́й; стра́жаWache f =, -n карау́льное помеще́ние, бу́дкаWache f =, -n (полице́йский) уча́сток
См. также в других словарях:
любисток — растение Levisticum officinale (Гоголь), любиста, любистра – то же (Преобр.), укр. любисток, блр. любiста. Через польск. lubistek из ср. в. н. lübestecke – то же, от лат. levisticum, ligusticum, греч. λιγυστικόν, первонач. лигурийское растение,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
_Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… … Словарь ударений русского языка
МАЛЯРИЯ — МАЛЯРИЯ, от итальянского malaria испорченный воздух, перемежная, перемежающаяся, болотная лихорадка (malaria, febris intermittens, франц. paludisme). Под этим названием объединяется группа близко стоящих друг к другу родственных б ней,… … Большая медицинская энциклопедия