Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

страўны лісток

  • 1 страўны лісток

    Беларуска-расейскі слоўнік > страўны лісток

  • 2 страўны

    пищевой, пищеварительный
    * * *
    страўны
    съедобный, удобный для пищеварения

    Беларуска-расейскі слоўнік > страўны

  • 3 меню

    страўны лісток; меню; мэню
    * * *
    меню нескл., ср.

    Русско-белорусский словарь > меню

  • 4 Wache

    1) Personengruppe a) Zivilbereich охра́на, охра́нники b) aufziehende Wache заступа́ющий <иду́щий на сме́ну> карау́л. die Wachen einziehen снима́ть снять часовы́х c) hist стра́жа, стра́жники
    2) Militärwesen Personengruppe eingeteilt карау́л. aufgezogen карау́льные <часовы́е>
    3) Nautik Personengruppe ва́хта, ва́хтенные. aufziehende Wache заступа́ющая <иду́щая на сме́ну> ва́хта. die Wachen einziehen снима́ть снять ва́хту
    4) Einzelpers a) Zivilbereich охра́нник. weibl охра́нница b) Polizist постово́й adj c) hist стра́жник d) am Krankenbett дежу́рный. weibl сиде́лка
    5) Militärwesen Einzelpers eingeteilt карау́льный. aufgezogen часово́й adj
    6) Nautik Einzelpers ва́хтенный
    7) Wachdienst дежу́рство. auf Wache a) zur Wache eingeteilt в карау́ле b) Wache stehend на часа́х c) Wache stehen im Zivilbereich дежу́рить, карау́лить. delim подежу́рить, покарау́лить. bei jdm./etw. Wache halten стоя́ть в карау́ле у кого́-н. чего́-н. Wache haben <halten, schieben>, auf Wache sein < stehen> стоя́ть на часа́х <в карау́ле>, нести́ карау́л <карау́льную слу́жбу>. Wache halten best. Zeit hindurch простоя́ть pf на часа́х <в карау́ле>. bei einem Kranken Wache halten дежу́рить [umg сиде́ть] у посте́ли больно́го. die ganze Nacht hindurch Wache halten bei Kranken продежу́рить pf всю ночь
    8) Militärwesen карау́льная слу́жба, карау́л
    9) Nautik ва́хта. auf Wache на ва́хте. Wache haben <halten, schieben>, auf Wache sein < stehen> стоя́ть на ва́хте, нести́ ва́хту. Wache halten best. Zeit hindurch простоя́ть pf на ва́хте
    10) Raum a) Zivilbereich помеще́ние охра́ны. umg вахтёрка b) Polizei: Schilderhaus постова́я бу́дка. Revier (полице́йский) уча́сток. jdn. auf die Wache bringen приводи́ть /-вести́ <доставля́ть/-ста́вить > кого́-н. в (полице́йский) уча́сток. jdn. auffordern, mit auf die < zur> Wache zu kommen проси́ть по- кого́-н. пройти́ в (полице́йский) уча́сток
    11) Militärwesen Raum карау́льное помеще́ние. umg карау́лка

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > Wache

  • 5 warm

    warm [wɔ:m]
    1. a
    1) тёплый; согре́тый, подогре́тый
    2) тёплый, сохраня́ющий тепло́
    3) горя́чий, серде́чный (о приёме, поддержке и т.п.);

    warm heart до́брое се́рдце

    4) разгорячённый; горя́чий, стра́стный;

    warm with wine разгорячённый вино́м

    ;

    in warm blood сгоряча́; в сердца́х

    5) раздражённый
    6) жив. тёплый ( о цвете — с преобладанием красного, оранжевого или жёлтого)
    7) охот. све́жий ( след);

    to follow a warm scent идти́ по горя́чему сле́ду

    8) влю́бчивый
    9) похотли́вый
    10) разг. зажи́точный, бога́тый; хорошо́ устро́енный
    11) жа́ркий;

    warm countries жа́ркие стра́ны

    warm language брань

    ;

    warm work напряжённая или опа́сная рабо́та

    ;

    to make things warm for smb. досажда́ть кому́-л,; сде́лать чьё-л. положе́ние невыноси́мым

    ;

    warm corner жа́ркий уча́сток ( боя и т.п.)

    ;
    а) согре́ться;
    б) разгорячи́ться;
    в) напа́сть на след;

    you are getting warm! горячо́! (т. е. близко к целив детской игре); вы на пра́вильном пути́

    2. n согрева́ние;

    to have a warm (по)гре́ться

    ;

    I must give the milk a warm на́до подогре́ть молоко́

    British warm коро́ткая зи́мняя шине́ль

    3. v
    1) гре́ть(ся), нагрева́ть(ся), согрева́ть(ся) (тж. warm up)
    2) разгоряча́ть(ся), воодушевля́ться, оживля́ться
    3) ( часто warm to, warm toward); почу́вствовать симпа́тию, интере́с (к кому-л.; чему-л.);

    my heart warms to him я ему́ сочу́вствую

    ;

    to warm to one's work жи́во заинтересова́ться свое́й рабо́той

    ;

    to warm to one's role входи́ть в роль

    ;

    to warm to one's subject увле́чься пробле́мой

    а) разогрева́ть(ся), подогрева́ть(ся);
    б) воодушевля́ть(ся); разжига́ть;

    to warm up to smth. прояви́ть заинтересо́ванность в чём-л.

    ;
    в) спорт. размина́ть(ся)

    to warm the bench спорт. отси́живаться на скамье́ для запасны́х игроко́в; быть в резе́рве

    Англо-русский словарь Мюллера > warm

  • 6 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 7 Wache

    Wáche f =, -n
    1. воен. карау́л; охра́на; мор. ва́хта

    die W che blösen — смени́ть карау́л

    (auf) W che st hen*
    1) стоя́ть на посту́ [на часа́х, на ва́хте]
    2) карау́лить, быть на стра́же

    W che h lten* [hben] — нести́ карау́льную слу́жбу; мор. нести́ ва́хту

    W che sch eben* разг. — стоя́ть на часа́х [на ва́хте]

    auf W che sein — стоя́ть на посту́ [на часа́х, на ва́хте]

    auf W che z ehen* (s) — заступа́ть в карау́л; мор. заступа́ть на ва́хту

    2. стра́жа; охра́нник, охра́нница; карау́льный; часово́й, ва́хтенный
    3. дежу́рный; (ночна́я) сиде́лка
    4. (полице́йский) уча́сток
    5. см. Wachlokal

    Большой немецко-русский словарь > Wache

  • 8 tangent

    tangent [ˊtændʒǝnt]
    1. n
    1) мат. каса́тельная
    2) мат. та́нгенс
    3) амер. разг. прямо́й уча́сток железнодоро́жного пути́

    to fly ( или to go) off at ( или on) a tangent внеза́пно отклони́ться ( от темы и т.п.); сорва́ться, стра́нно себя́ повести́

    2. a мат. каса́тельный

    Англо-русский словарь Мюллера > tangent

  • 9 kanał

    сущ.
    • дренаж
    • канал
    • путь
    • сток
    • труба
    • фарватер
    * * *
    ♂, Р. \kanału 1. канал;

    \kanał żeglowny судоходный канал; \kanał odpływowy (ściekowy) сточный канал; \kanał kominowy дымоотводный канал; \kanał telewizyjny телевизионный канал;

    2. тех. смотровая яма (для автомашин);
    3. яма для оркестра, оркестровая яма
    +

    3. fosa orkiestrowa

    * * *
    м, Р kanału
    1) кана́л

    kanał żeglowny — судохо́дный кана́л

    kanał odpływowy (ściekowy) — сто́чный кана́л

    kanał kominowy — дымоотво́дный кана́л

    kanał telewizyjny — телевизио́нный кана́л

    2) тех. смотрова́я я́ма ( для автомашин)
    3) я́ма для орке́стра, оркестро́вая я́ма
    Syn:

    Słownik polsko-rosyjski > kanał

  • 10 estaca

    f
    1) Кол., П., Экв. шпо́ра ( птиц)
    2) Арг., Кол., П., Ч. владе́ние руднико́м (селитряным и т.п.)
    3) Арг., Пар., Ур. ко́лышек, ( вбитый в землю)
    4) уча́сток, огоро́женный частоко́лом
    5) Арг. сто́йка ( повозки)
    6) Вен. ко́лкость, шпи́лька
    7) Куба; нн. ≈ пе́нис, мужской полово́й член
    ••

    estaca pampa Арг., Пар., Ур. — "пампа́сская при́вязь" (среди гаучо, особый способ закапывать в землю конец верёвки, к которой привязывают лошадь)

    arrancar la estaca М. — стра́стно жела́ть чего-л.

    llevarse la estaca Кол. — проигрыва́ть ( в делах), остава́ться в убы́тке

    ser una estaca Куба; нн. — быть о́чень серьёзным

    Diccionario español-ruso. América Latina > estaca

  • 11 ёмкость

    holding capacity, ( холодильной камеры) volumetric capacity, capacity, condensance, ( памяти) size вчт., pot, reservoir, volume
    * * *
    ё́мкость ж.
    1. эл. capacitance
    2. ( вместимость) capacity (см. тж. вместимость)
    3. ( сосуд) tank, vessel, reservoir
    4. ( конденсатор) capacitor
    ё́мкость … по отноше́нию к … — capacitance of … to …
    ё́мкость аккумуля́торной батаре́и — capacity of a storage battery
    ё́мкость аккумуля́торной батаре́и в ампе́р-часа́х — ampere-hour capacity of a storage battery
    ё́мкость аккумуля́торной батаре́и в ватт-часа́х — watt-hour capacity of a storage battery
    ё́мкость аккумуля́торной батаре́и, номина́льная — rating of a storage battery
    ё́мкость ано́да — брит. anode capacitance; амер. plate capacitance
    ё́мкость ано́д — като́д — anode-cathode [plate-cathode] capacitance
    ё́мкость ано́д — нить нака́ла — anode-filament [plate-filament] capacitance
    барье́рная ё́мкость — barrier (layer) capacitance
    бу́ферная ё́мкость — buffer vessel
    ё́мкость в режи́ме отсе́чки — cut-off capacitance
    входна́я ё́мкость — input capacitance
    выходна́я ё́мкость — output capacitance
    гаранти́рованная ё́мкость хим.guaranteed capacity
    ё́мкость го́рной поро́ды — water-absorbing capacity of rock
    ё́мкость грани́чного сло́я — boundary(-layer) capacitance
    де́йствующая ё́мкость — effective capacitance
    динами́ческая ё́мкость — dynamic capacitance
    дифференциа́льная ё́мкость — incremental capacitance
    диффузио́нная ё́мкость — diffusion (storage) capacitance
    доба́вочная ё́мкость — series capacitor
    заде́йствованная ё́мкость ( телефонной станции) — equipped [fitted] capacity
    ё́мкость запира́ющего сло́я — barrier(-layer) capacitance
    ё́мкость запомина́ющего устро́йства — memory [storage] capacity
    заря́дная ё́мкость — charge capacity
    ё́мкость затво́р — исто́к — gate-source capacitance
    ё́мкость затво́р — сток — gate-drain capacitance
    защи́тная ё́мкость — surge-protection capacitor
    информацио́нная ё́мкость — information capacity
    ё́мкость иони́та, обме́нная — bed capacity
    ё́мкость ио́нного обме́на — ion-exchange capacity
    ё́мкость катио́нного обме́на — cation-exchange capacity
    ё́мкость като́да — cathode capacitance
    ё́мкость кату́шки индукти́вности — inter-turn capacitance
    колле́кторная ё́мкость — collector capacitance
    ё́мкость колле́кторного перехо́да — collector (junction) capacitance
    конденса́торная ё́мкость — (capacitor) capacitance
    коне́чная ё́мкость тлф. — ultimate [end] capacity
    ё́мкость коро́ткого замыка́ния, входна́я — short-circuit input capacitance
    ё́мкость ко́рпуса — case [package] capacitance
    логарифми́ческая ё́мкость — logarithmic capacity
    междувитко́вая ё́мкость — inter-turn capacitance
    междуобмо́точная ё́мкость — inter-winding capacitance
    междупа́рная ё́мкость тлф.pair-to-pair capacitance
    ё́мкость ме́жду провода́ми — wire-to-wire capacitance
    междуфа́зная ё́мкость — interphase capacity
    междуэлектро́дная ё́мкость — interelectrode capacitance
    ё́мкость монтажа́ — circuit [package, wire] capacitance
    ё́мкость на «зе́млю» — capacitance to case [to chassis earth]
    незаде́йствованная ё́мкость тлф. — unequipped [marginal] capacity
    нелине́йная ё́мкость — non-linear capacitance
    ё́мкость неодноро́дности ( в коаксиальной линии) — discontinuity capacitance
    номина́льная ё́мкость — rated capacity
    ё́мкость обме́на — exchange capacity
    обрати́мая ё́мкость — reversible capacitance
    оста́точная ё́мкость — residual capacitance
    ё́мкость относи́тельно ко́рпуса — capacitance to case [to chassis earth]
    парази́тная ё́мкость — stray [spurious] capacitance
    паралле́льная ё́мкость
    1. ( величина) shunt capacitance
    2. ( конденсатор) shunt capacitor
    ё́мкость перехо́да — junction capacitance
    по́лная ё́мкость тлф.available capacity
    проходна́я ё́мкость ( лампы) — transfer capacitance
    разря́дная ё́мкость
    1. discharge capacity (of a storage battery)
    2. discharge capacitance (of a spark gap)
    распределё́нная ё́мкость — distributed capacitance
    ё́мкость рассе́яния — diffusion capacitance
    ё́мкость реги́стра — register length, register capacity
    регули́рующая ё́мкость — control capacitor
    резе́рвная ё́мкость — idle capacity
    ё́мкость свя́зи — coupling capacitor
    ё́мкость се́тка — ано́д — grid-anode [grid-plate] capacitance
    ё́мкость се́тка — като́д — grid-cathode capacitance
    ё́мкость се́тки — grid capacitance
    со́бственная ё́мкость — self-capacitance
    сосредото́ченная ё́мкость — lumped capacitance
    ё́мкость ста́нции свз.capacity of the office
    ё́мкость ста́нции, устано́вленная — installed capacity of the office
    стати́ческая обме́нная ё́мкость — static exchange capacity (of ion-exchange resins)
    ё́мкость счё́тчика — counter capacity
    ё́мкость управля́ющего электро́да — gate capacitance
    части́чная ё́мкость — direct capacitance
    части́чная ё́мкость на земле́ — direct capacitance to earth [ground]
    шунти́рующая ё́мкость — shunt capacitance
    эксплуатацио́нная ё́мкость ( аккумулятора) — service capacity
    ё́мкость электро́да — electrode capacitance
    электростати́ческая ё́мкость — electrostatic capacitance
    ё́мкость эми́ттерного перехо́да — emitter(-junction) capacitance
    эффекти́вная ё́мкость — effective capacitance

    Русско-английский политехнический словарь > ёмкость

  • 12 Land

    Land n -(e)s, Länder и поэ́т. -e страна́, край
    ein neu entdecktes Land вновь откры́тая страна́
    das Gelobte Land библ. обетова́нная земля́
    das Land der [meiner] Väter земля́ отцо́в, отчи́зна, ро́дина
    die Länder des Sozialismus стра́ны социали́зма
    das Land, darinnen [wo] Milch und Honig fließt моло́чные ре́ки, кисе́льные берега́ (страна́ ска́зочного изоби́лия), woher des Landes? отку́да путь де́ржишь [держи́те]?
    außer Land (es) gehen поки́нуть ро́дину
    außer Landes sein находи́ться в чужо́й стране́ [на чужби́не]
    durchs Land reisen [gehen] путеше́ствовать по стране́
    Land n -(e)s, Länder и поэ́т. -e земля́ (едини́ца администрати́вного деле́ния ФРГ, А́встрии, ГДР до 1952 г.); уст. лен, во́тчина
    das Land Sachsen ист. земля́ Саксо́ния
    das Land Thüringen ист. земля́ Тюри́нгия
    Land n -(e)s, Länder и поэ́т. -e тк. sg земля́, по́чва; ein Stück Land уча́сток земли́
    Land n -(e)s, Länder и поэ́т. -e тк. sg земля́, су́ша
    flaches [ebenes] Land равни́на
    Land sehen [sichten] ви́деть бе́рег (с корабля́), перен. быть бли́зким к це́ли
    Land in Sicht! мор. бе́рег в ви́димости!
    an(s) Land gehen, an(s) Land steigen, an(s) Land kommen, an(s) Land schwimmen вы́садиться, сойти́ на бе́рег
    über Land und Meer вокру́г све́та
    vom Lande abstoßen отплы́ть, отча́лить
    zu Wasser und zu Lande на воде́ и на су́ше; по воде́ и по су́ше
    Land n -(e)s, Länder и поэ́т. -e тк. sg се́льская ме́стность, село́, дере́вня (в противополо́жность го́роду), auf dem Lande в дере́вне, на селе́; за го́родом, на да́че
    auf dem flachen [platten] Lande в се́льской ме́стности
    aufs Land fahren [gehen, ziehen] пое́хать [перее́хать] в дере́вню [за го́род, на да́чу]
    in Stadt und Land в го́роде и дере́вне
    bekannt in Stadt und Land широко́ изве́стный
    er ist [stammt] vom Lande он (ро́дом) из дере́вни, он се́льский жи́тель
    die Einfalt [Unschuld] vom Land дереве́нская простота́, дереве́нщина (о де́вушке)
    aus aller Herren Ländern отовсю́ду, со всех концо́в земли́
    ins bessere Land hinübergehen эвф. пересели́ться [перейти́] в лу́чший мир, умере́ть
    Land haben воен. жарг. находи́ться в тылу́; перен. находи́ться в безопа́сности
    ich habe noch Land мне пока́ ничего́ не угрожа́ет
    manches Jahr ist seitdem ins Land gegangen нема́ло лет прошло́ с тех пор
    das kann das Land nicht kosten не так уж э́то до́рого сто́ит
    andere Länder, andere Sitten посл. что го́род, то но́ров, что дере́вня, то обы́чай
    mit dem Hute in der Hand kommt man durch das ganze Land посл. покло́нишься - впере́д пригоди́тся

    Allgemeines Lexikon > Land

  • 13 Wache

    Wache f =, -n воен. карау́л; охра́на; мор. ва́хта
    die Wache ablösen сменя́ть карау́л
    Wache haben [halten] нести́ карау́льную слу́жбу; мор. нести́ ва́хту
    Wache schieben воен. жарг. стоя́ть на часа́х [на ва́хте]
    auf Wache в карау́ле; мор. на ва́хте
    auf Wache ziehen, die Wache beziehen заступа́ть в карау́л; мор. заступа́ть на ва́хту
    von der Wache abziehen сменя́ться с карау́ла
    Wache f =, -n постово́й, часово́й; стра́жа
    Wache f =, -n карау́льное помеще́ние, бу́дка
    Wache f =, -n (полице́йский) уча́сток

    Allgemeines Lexikon > Wache

См. также в других словарях:

  • любисток — растение Levisticum officinale (Гоголь), любиста, любистра – то же (Преобр.), укр. любисток, блр. любiста. Через польск. lubistek из ср. в. н. lübestecke – то же, от лат. levisticum, ligusticum, греч. λιγυστικόν, первонач. лигурийское растение,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • _Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… …   Словарь ударений русского языка

  • МАЛЯРИЯ — МАЛЯРИЯ, от итальянского malaria испорченный воздух, перемежная, перемежающаяся, болотная лихорадка (malaria, febris intermittens, франц. paludisme). Под этим названием объединяется группа близко стоящих друг к другу родственных б ней,… …   Большая медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»